Просування на глобальному tech-ринку, пошук іноземних інвесторів, презентація продукту – сьогодні це недоступно для українських компаній у форматі офлайн. Через воєнну агресію росії проти України вітчизняні стартапи зіштовхнулися з певними складнощами, які пов’язані з виїздом за кордон. А оскільки саме айтівці генерують більшість валютних надходжень до держави, важливо щоб вони мали можливість відправитися у відрядження.
«Щоб ІТ-проекти та стартапи могли залучати інвестиції, потрібно демонструвати прогнозованість. А для цього необхідно, аби українські tech-фахівці мали можливість виїжджати за кордон. Тому пріоритетна задача на сьогодні – розробити прозорі механізми бронювання та оформлення відряджень», -
пише у своїй колонці для видання «Економічна правда» інвестор і партнер Roosh Сергій Токарєв.
З якими викликами зіштовхнувся ІТ-сектор України
Через те, що українські айтівці не можуть виїжджати в інші країни, їм складно просувати власні проєкти та шукати нових партнерів. До того ж зв’язок через сервіси та програми на кшталт Zoom не можуть на 100% замінити офлайн-формат спілкування з міжнародною спільнотою. Відвідування будь-яких освітніх заходів та особисті зустрічі з потенційними інвесторами є більш ефективними.
Тому сьогодні важливо впровадити прозорі юридичні механізми відряджень.
Ще одна перепона до налагодження глобальних зв’язків – брак міжнародної промоції. Закордонні інвестори побоюються співпрацювати з tech-фахівцями з України, бо вони не знають, що саме відбувається всередині держави, чи є стабільний інтернет і наскільки безпечні західні регіони.
Для залучення міжнародних інвестицій у вітчизняні проєкти потрібно показати потенційним партнерам сталість та прогнозованість. ІТ-підприємці мусять активно пояснювати інвесторам, що їхні команди знаходяться у безпечних областях країни, офіси мають стабільний зв’язок, а також захищенні укриття. Частиною такої передбачуваності є саме можливість фахівців виїжджати у відрядження до інших країн, говорить Сергій Токарєв.
Чого можна очікувати у майбутньому
Навіть попри виклики воєнного часу інвестори все-таки зацікавлені в українських стартапах. Як приклад, Сергій Токарєв згадує про компанію Zibra AI, якій у 2023 році вдалося залучити 500 тисяч доларів інвестицій від акселератора a16z Speedrun. Додатково ІТ-бізнесмен говорить про стартап Haiqu, пов’язаний з розробкою квантового програмного забезпечення. Він отримав фінансування на суму 4 мільйони доларів. Токарєв також згадує про edtech-платформу Preply та її інвестування у розмірі 70 мільйонів доларів.
Активну допомогу у розв'язанні багатьох проблем українського tech-сектору бере на себе податковий режим Дія.City, який було створено у 2022 році. Його розробкою займалися спільно держава та ІТ-бізнес. До списку резидентів входять 847 компаній. Завдяки спільним зусиллям за рік сплата податків виросла вдвічі – до 8,5 мільярдів гривень.
Сергій Токарєв зазначає, що Україна має всі шанси стати потужною та прогресивною державою. Але потрібно постійно покращувати бізнес-клімат всередині країні, а також налагодити присутність вітчизняних ІТ-фахівців на міжнародному ринку.
